Сосна веймутова, чи зможемо врятувати?

Сосна веймутова Pínus stróbus  на порозі зникнення у цілому світі через смертельну хворобу Cronartium ribicola.

Цю сосну ми спостерігали в парку,у віці 4 років вона смертельно уражена хворобою пухирчаста іржа. Нам нічого не залишилось як ліквідувати її щоб хвороба не поширилась на інші рослини.

Сосна веймутова серед усіх пятихвойних  найбільш постраждала від пухирчастої іржі, що викликається грибком Peridermium slrobi , випадково завезеним з Європи в 1909 році. За оцінками Лісової служби США, 90% веймутових сосен на захід від Каскадного хребта було знищено внаслідок зараження. На зміну великим лісам із цієї сосни прийшли інші соснові чи не соснові породи. Cronartium ribicola також занапастив більшу частину веймутової (східної)сосни за межами Каліфорнії. У Каліфорнії грибок є менш небезпечним і тут вид зберігся у великій кількості і це тільки завдяки державним програма що забороняють висадку смородини на відстані кількох кілометрів від зростання сосен.  Нажаль,методи лікування пухирчастої іржі не розроблені досконало. Щороку популяція зникає,брак насіння впливає на відтворення рослин цієї сосни,яка за зовнішніми ознаками та темпом росту могла б бути досить універсальною в проектуванні паркового дизайну та лісотехнічній галузі.Та й вирощувати її це ризик- вже на третьому році життя сіянців я спостерігав зараження. Але це не означає, що така цінна, а скоро стане і рідкісною, сосна веймутова не має майбутнього. До процесу відтворення долучаються науковці з цілого світу, виводять стійкі форми до Cronartium ribicola, їм це вдається! До цього процесу слід долучити і українських фахівців,адже на території держави є кілька заказників з віковими деревами сосни веймутової. Можливо варто дослідити ці екземпляри до відпірності хворіб?

В Україні є значні насадження сосни Веймута, вона добре акліматизувалась і дає високопродуктивні насадження. Вона швидкоросла, морозостіка, більш тіневитривала, аніж сосна звичайна, не дуже вибаглива до родючості ґрунту (як і сосна звичайна).

Де ростуть ці дерева?

Найбільш цінним є лісовий заказник місцевого значення розташований у межах Рахівського району Закарпатської області, на схід від села Ділове.

Площа 5 га.Перебуває у віданні ДП «Великобичківське ЛМГ» (Діловецьке лісництво, кв. 7, вид. 24-26).Статус надано з метою збереження штучних насаджень сосни Веймутової (Pinus strobus).

1997 року ввійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.

Четверте в Європі по висоті дерево сосни веймутової росте на горі Магорича біля села Тур’я Ремета

Ще одна ботанічна пам’ятка природи місцевого значення розташована поблизу с. Яблунів Чортківського району Тернопільської області , в кв. 45 вид. 1 Копичинецького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство», у межах лісового урочища «Дача «Яблунів».

Під охороною — три дерева сосни веймутова віком понад 95 років висотою 32 м, які мають науково-пізнавальну, історичну та естетичну цінність. Батьківщина — Північна Америка. Середній діаметр стовбурів на висоті 0,05 м — 90 см, на висоті 1,3 м — 75 см.

На території дендропарку “Діброва” Івано-Франківської області серед штучно висаджених у 70-их роках минулого століття є досить потужний представник цього роду- гарне високе дерево,яке щороку дає врожай.

Популярність цієї красуні ще кілька років тому була й в селекціонерів,які через швидкість росту, використовували її як підщепу для пятихвойних сортових сосен. Нажаль,через проблеми з захворюваннями та відсутністю насіння, багато хто переключився на сосну арманду,гімалайську – використовуючи їх у якості матеріалу для підщепи, виводять нові сорти,в тому числі і веймутової сосни.  Це зумовлено швидким ростом цих сосен,дуже прикро, але схожу на сосну веймутову, румелійську не використовують через її повільне зростання.Звісно, видовій сосні веймутовій не місце в мегаполісах,але їй дуже комфортно у лісі, декоративні карликові сортові форми добре ростуть у приватних садках.

На даний час, поки немає достовірної та перевіреної  методики профілактики і лікування від пухирчастої іржі веймутової сосни, я рекомендую замінити її соснами: румелійська,гімалайська, арманда.

Звісно, унікальність сосни веймутової  для нас ( колекціонерів, селекціонерів і любителів природи), як поштовх до своєрідної боротьби для відновлення цього виду. Щороку висіваються мільйони насінин веймутової сосни по всьому світу,щоб отримати всього кілька десятків саджанців з відпорністю до цієї хвороби. Пройде ще кілька десятків років і з цих саджанців добудуть насінини,видові веймутові сосни матимуть генетично закладений опір до хворіб.

Я, Ви, ми у цьому процесі. Дякую за довіру! Не покладаймо рук!