ХВОРОБИ ХВОЙНИХ,ПРОФІЛАКТИКА,ЛІКУВАННЯ

Найбільш сумним, що може трапитись для садівника – це смерть улюбленого дерева.Так трапляється дуже часто і не завжди через вину господаря, а по різних факторах.Звісно, найкраще попередити хворобу, аніж лікувати хворе дерево. Тому будьте пильними, моніторте стан своїх вічнозелених красунь.

Неінфекційні хвороби вічнозелених рослин

• Механічні пошкодження. – град, буря, необережне поводження з рослиною – і гілка вже зламалася. Зачистіть рану гострим ножем і замажте садовим бальзамом з фунгіцидною добавкою.
• Сонячні опіки викликає весняне сонце. Хвоя буріє на сонячній стороні, рослина втрачає декоративність.
• Замокання кореневої системи – не захоплюйтеся поливом надмірно. Коріння повинні дихати. З цієї ж причини, якщо висаджуєте рослини в низині або місцях скупчення ґрунтових вод, організуйте дренаж.
• Недолік або надлишок елементів живлення, фітотоксичність. Не можна вносити органічні добрива. Перегній, гній і інша органіка містять багато азоту. Не вносьте хлоровмісні добрива, такі як нітроамофоска, калійна сіль. Користуйтесь спец добривами які комплексно містять усі необхідні речовини.

Інфекційні хвороби вічнозелених рослин

 Ушкодження шкідниками

Хермеси

Херомеси не здатні знищити рослину, але є розповсюджувачами інших небезпечних захворювань: грибкових уражень і бактеріозів.

Симптоми ураження хермесами:

• ватяний «пил» на хвоїнках, переважно знизу;
• дрібні чорні комахи, схожі на тлю, знизу хвої;
• утворення галових наростів, схожих на соснову шишку з жовтуватим або ліловим забарвленням.

Боротьба з хермесами ускладнена періодичністю циклів розвитку комах. На певних стадіях комаха невразлива для препаратів. Тому обробляйте рослини профілактично на початку травня і в кінці червня – початку липня. Якщо хермес пропущений і вже атакує рослини, використовуйте фосфорорганічні сполуки. Проведіть 3-4 обробки Актелліком з інтервалом в тиждень.

Щитівки і несправжні щитівки

Щитівка вражає садові культури, декоративні і хвойні. Дрібні жучки на голках хвойних дерев виглядають, як невеликі горбки, бляшки. Розмір тіла щитівки близько 2,5 мм, самець і того менше. Розпізнати присутність щитівок можна по наявності горбків, у вигляді лусочок. Дорослі особини абсолютно нерухомі. Основна роль самки – відкласти побільше яєць. Зимують вони під щитком, з легкістю переносять мороз 30 градусів Цельсію. З настанням весни вибираються назовні, метушливо шукають їжу.

Псевдощитівка відрізняється від звичайної кріпленням панцира. Якщо легенько відколупнути нігтиком щит, комаха залишається на голках. У щитівки панцир щільно зростається з тілом. Більшої шкоди приносить саме псевдощитівка. Личинки з’являються у великій кількості, протягом 2 годин розповзаються по рослині і починають висмоктувати сік.

Голки втрачають блиск, жовтіють, чорніють, відпадають. В результаті сильного зараження хвойне молоде дерево може загинути.

Несправжні щитівки виділяють падь, яка є поживним середовищем для сажистого гриба і сприяє його розвитку, який утворює чорний наліт на хвої, знижуючи декоративність рослин, особливо з сизо-блакитним забарвленням хвої

Павутинний кліщ

Атакує декоративні насадження в спекотну суху погоду. Якщо на рослинах з’явилась павутинка і рухаються дрібні точки, проведіть три обробки інсектицидами. В період з травня проводять обробки акарицидами Вертімек та Актеллік.Які постійно змінюємо щоб запобігти виникненню резистентності до препарату, також не зайвим буде підвищення вологості повітря, оскільки сухість повітря сприяє їх розвитку.

Молоді та дорослі особи зазвичай харчуються одно- та дворічною хвоєю, від чого на пошкодженій хвої з’являється жовтуваті плями, які пізніше набувають коричневого забарвлення. Характерною ознакою є є наявність тонких павутинок.

Павутинний кліщ висмоктує з них свій сік, викликаючи плямисте і тьмяне забарвлення, потім висихання цілих голок і їх опускання. Хвоя спочатку жовтіє, потім побуріє та опадає.

Кліщі активні навесні і влітку, протягом якого вони можуть з’являтися кілька разів. Колір самок, які зимують від пізнього літа до весни, — від оранжевого до яскраво-червоного. Про наявність шкідника свідчить тонка павутинка і маленькі білі крапки на хвої. У разі сильного ураження хвоя повністю біліє, вся рослина вкривається павутиною. Головна передумова для появи кліщів — суха та тепла погода.

Самшитова вогнівка

Самшитова вогнівка з’явилась в наших краях відносно недавно і уже завдала значної шкоди насадженням. Якщо ви помітили хоча б один пошкоджений листок – пора проводити обробку. Ця комаха надзвичайно небезпечна з кількох причин:

• першу появу шкідника помітити складно;
• швидко винищує рослини;
• не має на нашій території природних ворогів;
• за літо з’являються мінімум два покоління шкідника, а за умов теплої весни і осені – три.

Гусінь виїдає м’які тканини , залишаючи лише центральну жилку та обплутує рослину павутинням. Підчас обробки потрібно старанно обприскувати рослини всередині. Самшитова вогнівка плодовита, а її гусениці – ненажерливі. Вони здатні знищити дорослий самшит за 2 -3 дні.

Також вічнозелені вражають гусениці соснових шовкопрядів, п’ядунів і пильщика. Проти них ефективні Ампліго або Проклейм +Матч.

Короїди: жук-друкар, соснова златка, лубоїд, сосновий довгоносик.

Короїд-друкар – це один з найбільш небезпечних видів стовбурових шкідників. При масовому нападі жуки повністю вбивають доросле дерево за кілька днів. Короїд – друкар, в першу чергу, знищує ослаблені дерева. Боротьба з короїдами полягає в обробці спеціальними інсектицидними і біологічними препаратами шляхом обприскування та за допомогою стовбурових ін’єкцій. У випадках, коли ялина або сосна вражена вже досить сильно, будь-яке лікування буде безрезультатне. Таке дерево повинно бути негайно видалене, щоб уникнути формування нового вогнища.

Як виявити шкідника:

• у нижній частині дерева і на землі видно найдрібнішу тирсу і деревне борошно;
• відпадає кора;
• активні, що не спостерігалися раніше, опади хвої – червона, яскраво-жовта або помаранчева, чи неприродного кольору хвоя на ялинках, соснах і під ними.

Два рази на рік, навесні і восени, пролийте саджанці системними препаратами – Антихрущем, Актарою, Прованто Максі і обприскуйте Актелліком.
Якщо саджанець вже вражений – його доведеться спалити.

Грибкові захворювання хвойних і вічнозелених рослин

 Шютте

Шуте – збірна назва хвороб, які викликають передчасне відмирання хвої. Причиною снігового, звичайного, справжнього, сірого, бурого та інших шуте є різні грибкові форми.

Хвороба шюте часто вражає ялівці і має декілька різновидів. Незалежно від конкретного грибка, найбільш явним симптомом стає зміна кольору хвої і її відмирання.

Спочатку на хвої ранньою весною з’являється легкий наліт, із середини літа хвоя темніє і починає обсипатися. Восени на голках стають помітні жовтуваті крапки, які швидко розростаються до великих бурих плям. Хвойник втрачає декоративність, а слабкі або дуже молоді рослини можуть загинути протягом одного сезону.

Заходи боротьби:

• ретельна санітарна обрізка уражених пагонів навесні, одразу після танення снігу;
• після танення снігу обприскування фунгіцидами Тіовіт Джет; за температури + 5…10 °С —Хорус; наприкінці весни (початок формування приросту) — Світч; на пізніших стадіях вегетації Скор з додаванням біостимулятора Ізабіон.Хвороба має кілька різновидів, що викликаються різними збудниками:
  • Звичайне (дитяче) шютте сосни викликається грибом Lophodermium seditiosum, тоді як Lophodermium pinastri є вторинним збудником. Захворювання часто вражає звичайні сосни та кедрові сибірські сосни. Ураження спостерігається у сіянців у розплідниках, саджанців, а також у молодих сосен до восьмирічного віку. Для дерев молодше двох років смертність може сягати майже 100%.
  • Снігове шютте спричиняється грибом Phacidium infestans і виникає при високому сніговому покриві, розвиваючись під снігом. Уражена хвоя під снігом набуває блідо-оливкового або мармурового кольору. Розвиток хвороби сприяється затяжною весною, теплою малосніжною зимою та дощами. Хвороба може вражати також ялини та ялівці, хоча це трапляється рідше, ніж з іншими видами хвойних.
  • Сіре шютте викликає гриб Hypodermella sulcigena і зазвичай вражає рослини віком від 3 до 10 років.
  • Буре шютте спричиняється цвілевим грибом Неrpotrichia nigra. Це захворювання найчастіше зустрічається в гірських районах, але може виявлятися і в розплідниках. Характерною особливістю є те, що воно може розвиватися під снігом, але лише при позитивних температурах.
  • Шютте ялівцю спричиняє гриб Lophodermium juniperinum. Цей гриб може утворювати на рослині величезні колонії до 1,5 мм, які витримують низькі температури.
  • Шютте ялини провокується грибом Lophodermium macrosporum. Це захворювання найбільш розповсюджене в північній частині ареалу ялин і зазвичай заражає рослини навесні.

   

Іржа

Ранньою весною на хвої з’являється легкий наліт, із середини літа хвоя темніє і починає обсипатися. Восени на голках стають помітні жовтуваті крапки, які швидко розростаються до великих бурих плям. Хвойник втрачає декоративність, а слабкі або дуже молоді рослини можуть загинути протягом одного сезону.

На вічнозелених паразитують кілька видів іржавних грибків. Вони вражають голки, пагони, стовбур. Переважно ці мікроорганізми використовують проміжного господаря і один з життєвих циклів проводять на кісточкових – груші, яблуні, смородині або аґрусі. Якщо усунути спільні посадки вічнозелених з плодово-ягідними рослинами, проблема зникне.

Іржа частіше вражає сосну сибірську, корейську, чорну і ялівець козацький.(В основном страдають пятихвойні сосни, особливо сосна веймутова, також і ялівець козацький) На хвої і гілках ця хвороба хвойних рослин проявляється у вигляді веретеноподібних здутих цяток з жовтуватими слизовими виділеннями гриба — збудника хвороби.

Для боротьби із захворюваннями та для профілактики хвороб рослини обробляють, починаючи з весни, з інтервалами в два тижні. Це роблять до тих пір, поки повністю не зникнуть ознаки захворювання.

Для боротьби з іржею підходить бакова суміш препаратів Скор і Топаз.

Судинні хвороби вічнозелених рослин

Викликають гриби-поліфаги , які вражають судини через кореневу систему. Рослина виглядає пригніченю, як ніби їй не вистачає вологи. Осередкове ураження хвої нагадує весняний опік. Профілактика – найкращий метод боротьби:

• мульчуйте рослини;
• проливайте при посадці саджанці Фундазолом або Топсином;
• вносьте мікоризу – це зміцнить корінь і захистить від патогена.

Календар обробки вічнозелених рослин.

1. Березень. Як тільки зійде сніг і температура підніметься до + 5С, обробіть вічнозелені рослини препаратами міді – Медян Екстра, Блу Бордо, мідним купоросом.

2. Квітень. Коли температура підніметься вище 10 С і ялинки прокинуться, пролийте їх сумішшю препаратів Антихрущ + Ридоміл Голд + Укорінювач У пристовбурові кола внесіть добрива для хвойних. Обприскайте Хорус + Енжіо + Ізабіон.

3. Травень. Метелики починають літ, активізується хермес, щитівки та інші шкідники. З’являються перші ознаки іржі. Зробіть бакову суміш препаратів Скор + Топаз + Актеллік. Додайте добриво 30:10:10. Пролийте нових рослин Фундазолом або Топсином + Циркон.

4. Червень – липень. Продовжуємо профілактичні обробки від шкідників і хвороб. Ампліго + Ридоміл Голд +Епін. Для захисту від кліща використовуйте Вертімек, добриво 20:20:20.

5. Серпень вересень. Світч +Енжіо, добриво 13:40:13

6. Жовтень. Обприскування препаратами міді, Хорусом, пролив Актарою або Антихрущем. Додайте монофосфат калію або інше безазотні добрива. Внесіть в пристовбурні кола добрива для хвойних з осінньою формулою.

Пам’ятайте! Профілактика Ваших хвойних запорука їх здорового вигляду!